Методичні рекомендації

щодо викладання художньо-естетичних дисциплін у 2016-2017 навчальному році

Освітня галузь «Мистецтво» представлена такими навчальними предметами, як: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» (1-7 класи), інтегрованими курсами «Мистецтво» (8 клас) та «Художня культура» (9-11 класи). Цикл мистецьких дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах спрямований на забезпечення наступності, наслідування, безперервності в опануванні учнями художньо-естетичними цінностями впродовж навчання в школі, формування предметних та загально-естетичних компетентностей школярів.

У 2016-2017 навчальному році районним методичним об'єднанням учителів мистецьких дисциплін необхідно забезпечити:

- якісне викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8 класах у відповідності до вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти (2011 рік) та освітньої програми «Мистецтво» (5-9 класи);

- підготовку вчителів мистецьких дисциплін до викладання курсу «Мистецтво» у 9 класах у 2017-2018 н.р.;

 - підготовку вчителів до впровадження з 2018 року оновлених програм у початковій школі на основі нової Концепції початкової освіти;

- опанування вчителями інноваційними технологіями організації допрофільної та профільної підготовки обдарованих учнів з мистецьких дисциплін.

У новому 2016-2017 навчальному році діючими залишаються наступні державні програми:

-  Навчальна програма «Музичне мистецтво» для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (авторів: Хлєбникова Л.О., Дорогань Л. О., Івахно  І.М., Кондратова Л.Г., Корнілова О.В., Лобова О.В., Міщенко Н.І.– 2011 рік);

- Навчальна програма  «Образотворче мистецтво» для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи  (авт. Шмагало Р.Т. Марчук Ж.С. , Вачкова  І.Б., Чорний О. В. , Гнатюк М. В. .– 2011 рік).

- Навчальна програма «Мистецтво» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова), що включає три блоки «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».

Початкова школа

Мистецький розвиток учнів початкової школи здійснюється  у процесі  сприймання й інтерпретації кращих зразків українського та світового мистецтва, набуття естетичного досвіду, формування емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.

З метою запобігання надмірного контролю уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття, як «знає», «пояснює», «досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», «застосовує». На відміну від попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення учнями засвоєного ними матеріалу.  Під час проведення уроків бажано використовувати фізкультхвилинки, активні види ігрової творчої діяльності тощо.

З метою пробудження й поглиблення в учнів початкової школи інтересу до художнього пізнання через різноманітні види мистецької  діяльності, розкриття внутрішнього потенціалу кожного учня, виховання впевненості у власних можливостях пізнавати навколишній світ і мистецтво. Об’єктами перевірки та вербального оцінювання у процесі навчання мистецьких дисциплін є: інтерес до уроків художньо-естетичного циклу  та мистецтва загалом; спрямованість діяльності на сприймання, пізнання творів та власну творчість; ініціативність, активне включення у творчий процес на уроках, реалізація набутого мистецького досвіду у позаурочний час (участь у роботі різноманітних гуртків художньої самодіяльності, конкурсах, концертах тощо).

Слід пам’ятати, що у 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.

З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва насамперед для учителів музичного та образотворчого мистецтва відповідно.

Основна школа

Структура програми «Мистецтво» 5-9   класи передбачає єдиний тематизм за роками навчання (однаковий як для окремого викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для інтегрованого курсу). Спільна тематика року розподіляється на окремі теми варіативно, а  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з предметів: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» чи інтегрований курс «Мистецтво». 

Основними видами творчої діяльності учнів на уроках мистецьких дисциплін є: художньо-творче самовираження дитини (спів, музично-творча та художньо-творча діяльність); сприймання, інтерпретація, оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння мистецького тезаурусу, пошукова та дослідницька діяльність школярів, підготовка мистецьких проектів  тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222). Тематична атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється у тих випадках, якщо одна тема вивчається впродовж цілого семестру.

Домашні завдання в основній школі з предмету «Музичне мистецтво» мають бути творчого спрямування (продумати виконавський план пісні, прослухати музичні твори, здійснити інтерпретацію музики в навколишньому середовищі та інше). З предмету «Образотворче мистецтво» учням пропонуємо такі домашні завдання: спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо. 

Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд вчителя (відвідування музеїв, виставок, театрів, в тому числі і віртуальних). 

 Особливості викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8-9 класах

       В 2016-2017 навчальному році особливу увагу слід приділити підготовці вчителя до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8-9 класах.  У  8 класі учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології. Окрім внутрішньої галузевої інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура» та ін.  Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу. Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на  навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

      Особливу увагу слід приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8 класі. Враховуючи можливість самостійного вибору вчителем мистецьких творів для сприймання і виконання у 8 класі, педагогу потрібно здійснити календарно-тематичне планування, за обраним підручником, в якому більшість форм і методів роботи залишається за вибором учителя. Серед типів уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» надається перевага комбінованому уроку з елементами інтеграції, уроку уведення в тему, поглиблення в тему, урокам закріплення і узагальнення знань та підсумковому контрольному уроку (з підготовленим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів). Серед нетрадиційних типів уроків особливу увагу слід приділити урокам-екскурсіям, урокам-подорожам, урокам-вікторинам, урокам-проектам, урокам-дискусіям тощо.

Звертаємо увагу, що в центрі кожного уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис певного стилю мистецтва. Тому вчителю слід звернути увагу на засвоєння учнями основних знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів. Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного мистецтва, музичного і театрального мистецтв. Серед типів практичних завдань увагу слід приділити виконанню індивідуальних завдань – замальовки, нариси, малюнки, ліплення, розпис, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація, відео-перегляди, віртуальні подорожі тошо.

З метою актуалізації опорних знань школярів можна використовувати усні види робіт (доповідь, розповідь, захист проекту); письмові види робіт (есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів, відповіді на запитання); творчі форми (ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театралізації тощо).

Досить корисна робота школярів із підручником та довідниковою літературою, що дозволяє залучити учнів до дослідницької, пошукової, творчої діяльності, виконання мистецьких проектів тощо.

Впровадження ІКТ на уроках мистецтва дозволяє миттєво відвідати концертний зал, здійснити віртуальні музейні подорожі, переглянути фільм, презентацію, ролик. Електронний підручник забезпечує безперервність і повноту процесу навчання, надає теоретичний матеріал, забезпечує тренувальну навчальну діяльність і контроль рівня знань, а також інформаційно-пошукову функцію, яка має комп’ютерну візуалізацію, сервісні функції та умови інтерактивного зворотного зв’язку. Для транслювання електронного підручника на уроках  мистецтва може застосовуватися не тільки комп’ютер, ноутбук, але й планшети та телефони великих діагоналей або електронні книги. Для перегляду підручників на пристроях з операційною системою Android рекомендується використовувати програму EBookDroid, для Windows - WinDJView и Adobe Reader.

«Художня культура» у 9-11 класах

Уроки художньої культури сприяють формуванню у старшокласників свідомого художньо-естетичного ставлення до мистецтва. На думку авторів програми вони розвивають в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно розв’язувати художні завдання. У 9 - 11 класах «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі. У класах з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства.

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua).  Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та предметом для подальшого вивчення художньої культури у старшій школі. Учні 10 - 11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановувтимуть художню культуру за програмами рівня стандарт, академічного та профільного рівня авт. Л.Масол, Н.Миропольська, що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua).

Для учнів 10 класу, що навчаються за програмами рівня стандарт та академічного рівня створено два підручники: авт.. Л.Масол, Н.Миропольська, О.Гайдамака та авт.. Л.Климова; а відповідно до програми профільного рівня – підручник авт. Л. Масол, О. Оніщенко, С. Ничкало, О.Гайдамака.

Програми з художньої культури для 11 класу реалізують такі підручники: відповідно до програми рівня стандарту створено підручники авторів Н. Назаренко та ін., та підручник авт.. Н.Миропольська та ін.; програму академічного та профільного рівнів реалізує підручник авт.. Л.Климової. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (створення мистецьких проектів, композицій у різних мистецьких стилях).

Тематичне оцінювання з художньої культури у 10 – 11 класах здійснюється після вивчення відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, розділу. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. Коригування семестрової оцінки допускається. 

Творческая группа учителей музыкального искусства

n

Заседание творческой группы.

Тема: Музыка стародавних эпох"

Творча група вчителів музичного мистецтва 
Комунарського району м. Запоріжжя.
               Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація: «Компетентнісна освіта: специфіка навчальних предметів». Предмет: Музичне мистецтво.

Інформація про авторів досвіду: творча група вчителів музичного мистецтва району: : Поліщук О.В. гімназія №6, вища категорія., старший вчитель;  Василенко Е.В. гімназія №107,вчитель-методист; Попова Л.А. ЗОШ №84, спеціаліст 1 категорії; Приходько Т.І. ЗОШ №90, вища категорія, старший вчитель; Тараненко Л,Г. ЗНВК №23, спеціаліст, старший вчитель, Ніколова М.В. ЗУВК №7, спеціаліст 1 категорії, Драган В.Б. ЗОШ №38, спеціаліст 1 категорії, Падалка Л.С., ЗОШ №103 вища категорія.

Контактна інформація про навчальний заклад (освітню установу): Керівник РМО Комунарського району Поліщук О.В., Запорізька гімназія №6 Запорізької міської ради Запорізької області, вул. Олімпійська 2,

 тел. (0612) 769-80-33. факс (061) 769-80-12, e-mail: sc_6.zp@mail.ru. код ЄДРПОУ 20508309

Тема досвіду: Інноваційні підходи до викладання музичного мистецтва в 5 класі за новою програмою «Мистецтво» (авт. Л.Масол, О.Коваленко, Г.Соцька, Г.Кузьменко, Ж.Марчук, О.Константинова,  Л.Паньків, І. Гринчук, Н.Новікова, Н.Овіннікова). .

Провідна педагогічна ідея досвіду: Використовувати і впроваджувати  відомі та власні інформаційні джерела та технології у навчальний  процес  загальноосвітнього навчального закладу з метою підвищення рівня знань учнів та розширення загального інтересу школярів до предмету музичного мистецтва.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Програма з музичного мистецтва у 5 класі  передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Тому вчитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на  навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

  Навчання має бути відповідним чином організоване так, щоб комп’ютерні телекомунікації, інформація Інтернету виступали як джерела проблемності та стимулу для самостійних досліджень.

Науково-теоретична база досвіду: З метою підвищення якості навчання та рівня навчальних досягнень учнів,  навчання має бути відповідним чином організоване на використання інноваційних педагогічних  технологій. Пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії, яка забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням художньою діяльністю,  з домінуванням відчуття успіху, насолоди від мінімальної самостійної участі на шляху до пізнання мистецтва. Під терміном "діалог" мається на увазі не просто розмова, бесіда, а, насамперед, ланцюжок взаємозалежних вербальних і невербальних спілкувань між педагогом і учнями на основі партнерських стосунків, обміну особистісними духовними цінностями. Замість традиційного "аналізу" творів мистецтва необхідно ввести у шкільну практику поняття "інтерпретація" творів мистецтва, адже принципового значення набуває пошук учнями в мистецтві особистісне значущих смислів, співзвучних власному духовному світу, художньо-естетичному досвіду. Тому актуальності набуває проблема розвитку в учнів 5 класів  навичок самостійної інтерпретації творів різного художнього рівня  та критичного мислення. 

Стисла анотація досвіду: Вчителями творчої групи запропоновані особистісне орієнтовані рубрики з вивчення теми за новою програмою в 5 класі «Музика стародавніх епох». Для вивчення теми рекомендуються репродукції картин, фотографії,  малюнки, конспект уроку, дидактичні матеріали, тести, аудіо, відео, презентації, текстові документи, посилання на Internet- ресурси та мультимедійні файли. Все це полегшує засвоєнню теми, тобто нових понять,термінів, підсилюють практичну спрямованість і є засобом розвитку естетичного смаку, музичної культури, уміння «чути музику». Матеріали можна використовувати для конструювання мультимедійних уроків та  за допомогою редактора Easy School Book  можна формувати електронні книжки з уроками, що надає широкі можливості подачі нового матеріалу для вчителів. Для оцінювання знань учнів рекомендується тестування на комп’ютері, що  пришвидшує перевірку засвоєного матеріалу та забезпечує рівні умови для виконання тестів.  Вчитель може провести як експрес-тестування, так і самостійні та контрольні роботи. Тести можуть мати лімітований час. Такий електронний тест «закриється», як тільки пройде відведений час на його виконання. Програма автоматично «виставить» оцінки та покаже найкраще та найгірше засвоєний матеріал.

Результативність впровадження досвіду: Предмет музичне мистецтво в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню  в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний зміст. Результатом навчання учнів у школі має стати не тільки система музичних знань і вмінь,  а також система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентносте й - важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовністю використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власними світоглядними позиціями, естетичними смаками. Вектор освіти й виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення в кінцевому рахунку творчої індивідуальності кожного учня.

 Репрезентація досвіду: досвід вчителів творчої групи був представлено на міських семінарах, конференціях і рекомендовано до поширення та вивчення. Анотація досвіду творчої групи була опублікована в журналі «Шкільний світ» та матеріали досвіду подавались до участі у Всеукраїнському  конкурсі методичних розробок з предмету.

Тегі: З досвідом творчої груп району можна ознайомитись на сайті: http://vk.com/id232671595

Моніторинг теоретичних знань

педагогічної майстерності педагога-музиканта

1.           З якою музичною здібністю пов'язано емоційне сприймання та переживання мелодії?

звуковисотним слухом;
чуттям ритму;
чуттям ладу;
музично-слуховими уявленнями.

2.     Який метод доцільно використовувати для розвитку творчості молодших школярів у процесі хорового співу?

моделювання художньо–творчого процесу;
руйнування музичного образу;
інсценізації;
навіювання.

3.        Як називається структурний компонент музичності, який забезпечує адекватне сприймання й переживання музичного образу?

гармонійний слух;
мелодійний слух;
емоційність;
чуття цілого.

4.            У чому полягають особливості реалізації змісту оновленої освітньої галузі "Естетична культура":

забезпечення неперервності формування цілісної художньої картини світу;
формування духовної культури учнів;
розвиток ціннісних орієнтацій особистості;
формування художньої свідомості.

5.        У чому виявляються особливості музичного мистецтва у порівнянні з іншими видами мистецтв?

емоційно-чуттєвому змісті;
інтонаційній природі;
комплексності впливу;
релаксаційними можливостями.

6.       Який метод музичного сприймання доцільно використовувати для розвитку творчої уяви учнів:

імпровізації;
емоційної драматургії;
забігання вперед;
руйнування.

7.         Розкрийте причини нечистого інтонування мелодії молодших школярів:

відсутність музичного слуху;
недостатність досвіду вокального співу;
незначний діапазон голосу;
відсутність координації між слухом та голосом;

8.       Які музичні асоціації виникають у процесі музичного сприймання?

предметні;
наочні;
емоційно-образні.

9.       Які компоненти музичності особистості учнів розвиваються у процесі музичного сприймання?

звуковисотний слух;
музично-слухові уявлення;
репродуктивний слух;
емоційність.

10.  Особливості музично-педагогічної творчості вчителя музики полягають у:

формуванні творчої особистості засобами музичного мистецтва;
розвитку інтелектуальної сфери учнів;
організації спілкування;
формуванні духовності та культури світосприйняття особистості.